КАТЕГОРІЇ:
Автомобілі Астрономія Біологія Географія Будинок і сад Інші мови інше Інформатика Історія Культура література логіка Математика Медицина металургія механіка Освіта Охорона праці Педагогіка політика право Психологія релігія риторика Соціологія Спорт Будівництво технологія туризм фізика Філософія фінанси хімія Креслення Екологія Економіка електроніка
Людина - жива істота, до-рої має визна. потреби, задовольняє їх в процесі виробництва завдяки спілкуванню і здатності свідомо, цілеспрямовано перетворювати світ і самого себе (Вернадський). Чол. має біо-соціально-духовну природу. Індивід - окремо взятий представник чол. роду з властивими йому неповторними індивід. якостями. Індивідуальність - сукупність властивостей, здібностей, особливостей і досвіду особистості, що відрізняють даного індивіда від багатьох інших. Особистість - найвища ступінь дух. розвитку чол., що представляє собою стійку сукупність соціально значущих якостей, що характеризують індивіда як унікальну суб'єктивність, здатну освоювати і змінювати світ. Чол. індивідом народжуються, особистістю - стають. Індивід і індивід-ть формую. переважно на основі біол. природи чол., а сутність особистості - в дух. і соц. якостях. Особистість розкривається через практич. діяльність. 3 складові особистості:
- фізична (тілесна орг-я чол.) - найстійкіший компонент, заснований на тілесних властивості і самовідчуття;
- соціальна (система соц. Ролей чол. В різних групах): формую. в процесі спілкування людей;
- духовна (внутр. Дух. Стану, отраж. Спрямованість особистості до визна. Ідеалам, цінностям) - стрижень структури особистості;
Основ. характ-ки особистості: самост-ть в прийнятті рішень, відповідальність за їх виконання.
Індивід - особина, окремо існуючий організм або окремо взята людина, як представник людського роду;
окремий представник суспільства, народу, класу, соціальної групи. Людина в момент народження - це індивід, індивід - це не «один», а «один з» людського суспільства. Поняття підкреслює залежність людини від суспільства.
Особистість - окрема людина, що характеризується з боку його цілісності, усвідомлено-вольових проявів; особистість - система соціальних якостей людини, що формується на основі його включення в систему соціальних відносин.
Соціологічний аналіз виділяє в особистості не індивідуальні, а соціально-типові риси, що формуються даною системою суспільних відносин і необхідні для її відтворення.
Спочатку слово "особистість" (лат. Persona) означало маску, роль, яку виконували актором в античному театрі. На відміну від поняття індивіда, яке визначається як відокремлення в рамках єдності, смислове поле поняття особистість - це прояв внутрішнього у зовнішньому. Сенс поняття особистості розкривається через поняття свободи, відповідальності, вчинку як дії згідно вільно прийнятим рішенням; самосвідомості та саморозвитку. Дії особистісного характеру є фактор саморегуляції суспільного організму.
Особистість у філософії досліджується з боку змістовних процедур самоінтеграції - пошуку сенсу життя, осмислення власної долі, роздумів про життя і смерті і здатності до навмисним вільним поведінковим актам - вчинків. Особистість в соціології досліджується в якості продукту соціальних взаємозв'язків і суб'єкта соціальної активності. У загальній психології особистість - це системна якість, придбане індивідом в процесі діяльності (усталена система мотивів, глибинних смислових утворень, установок). У соціальній психології особистість розглядається з боку її взаємин з соціальною групою.
Найважливіша особливість особистості - вміння уникати ототожнення себе як певної цілісності з конкретними формами свого соціального поведінки, уміння "бути" і "здаватися". Мобільність особистості, вміння змінювати стиль поведінки, відокремлювати себе від своїх вчинків, чуйно реагувати на мінливі соціальні вимоги - є важливий елемент регулювання соціальних взаємодій. З т.з. рольової концепції особистості, що досліджує можливості людської здатності "здаватися" (Парсонс Т., Вебер М. в соціології, Мід Дж., Кун М., Кулі Ч. в соціальній психології), не існує "людини взагалі". Існують лише явища, "ролі" особистості в соціумі. Людина завжди виявляє свої потреби, актуалізує життєві смисли в конкретних соціальних взаємодіях - виступаючи як "спеціаліст", як "студент", як "вчений", як "батько", як "глядач" і т.п. Др.словамі, людина завжди є "хтось" - носій певних норм, ідеалів, традицій, він не буває "ніким". Соціальна роль до не означає свідомо прийнятого на себе акторства, одягання "маски". В рамках теорії ролей особистість в кожній конкретній ролі проявляє себе як індивід, як носій групових норм.
Додано: 2015-01-05; переглядів: 10; Порушення авторських прав
<
