Ольга Токарюк, Київ - Брюссель
24 листопада в Брюсселі відбувся саміт Східного партнерства - ініціативи ЄС, в якій беруть участь Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан, Вірменія і Білорусь.
Незважаючи на участь в одному і тому ж проекті, ці шість країн демонструють різну готовність до співпраці з ЄС в силу своїх внутрішніх особливостей. В одних реформи, нехай і зі скрипом, але йдуть, в інших демократичні цінності часто виявляються під загрозою.
Як проходив саміт, і що чекає Східне партнерство в майбутньому - в репортажі Громадського.
Запрошення і коливання
Вперше в історії самітів Східного партнерства участь взяли представники всіх шести країн-його учасниць - включно з Білоруссю, яка раніше була відсутня.
Східне партнерство було засноване в 2009 році з метою створення поясу стабільності і добробуту навколо Євросоюзу. З тих пір і в країнах-сусідах, і в їхніх взаєминах з ЄС відбулося чимало змін. Україна, Грузія і Молдова отримали безвізовий режим і підписали Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, а прірва між ними і Азербайджаном, Вірменією і Білоруссю, які не мають європейських амбіцій, поглибилася.
За кілька днів до саміту, який проходить вже вп'яте, але вперше в столиці ЄС, було незрозуміло - хто ж з лідерів країн Східного партнерства приїде в Брюссель.
Вперше був запрошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, - після Мінських переговорів він перестав бути небажаною персоною в Європі. Втім, за три дні до саміту стало відомо - Лукашенко в Брюссель не поїде, зате туди вирушив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.
Ця рокіровка не завадила білоруським активістам влаштувати акцію протесту. Акція вийшла НЕ багатолюдній: в європейському кварталі Брюсселя проти Лукашенка виступили з десяток людей з біло-червоними альтернативними прапорами Білорусі і плакатом «Разом і назавжди», на якому разом з прапором Білорусі був і український. «Нас обурює сам факт запрошення Лукашенка, - розповів Громадський Денис Казакевич, який роздавав перехожим в центрі міста листівки з текстом про« кремлівської маріонетки »Лукашенко. - Це суперечить цінностям ЄС. Таким чином ми посилаємо меседж європейським чиновникам: що ви, хлопці, робите? Ми не забули, що Лукашенко - страшний злочинець ».
Молдавський президент Ігор Додон, відомий своєю проросійською позицією, також вирішив на саміт до Брюсселя не їхати. Кишинів представляв прем'єр-міністр Павло Філіп.
Взаємовідносини Молдови і ЄС переживають не найкращі часи - в жовтні Євросоюз відмовився надати Молдові 280 млн євро, передбачених для проведення реформи юстиції. Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоханнес Хан напередодні саміту заперечив, що в стосунках Молдови та ЄС настала криза, проте підкреслив - гроші забрали, бо Кишинів не виконав своїх обіцянок.
«Наш внесок слід розглядати як інвестицію, а інвестор очікує отримати щось натомість, - сказав Хан. - Якщо в певній сфері зобов'язання не було дотримано, ми не можемо за це платити. Зараз я говорю про реформу юстиції - влада Молдови погодилася провести її ще в 2014-2015 роках, але з тих пір нічого не змінилося ».
Приїзд на саміт Східного партнерства українського лідера Петра Порошенка, як повідомляли ЗМІ, теж був під питанням - хоча сам президент цю інформацію згодом спростував. Сумніви у української сторони, нібито, викликали надто загальні формулювання першої версії фінальної декларації саміту - зокрема, відсутність в ній згадки про російську агресію. Переговори за участю українських дипломатів про текст декларації велися до кінця форуму. Втім, Порошенко в Брюссель, таки, приїхав.
конфліктні формулювання
Пункт номер 6 декларації, що стосується мирного вирішення конфліктів, викликав найбільші розбіжності. Дебати по ньому тривали далеко за північ напередодні саміту і вранці в день його проведення.
У початковій версії містилися всього два загальних пропозиції із закликом до мирного вирішення конфліктів. Зрештою у фінальній версії з'явилися ще два - зі словами про стурбованість за постійні порушення міжнародного права в регіоні і участь ЄС у вирішенні конфліктів, в тому числі, завдяки можливості присутності в «поле». Останнє президент України Петро Порошенко в спілкуванні з журналістами після саміту інтерпретував як «об'єднання ЄС навколо української миротворчої місії на Донбасі». Насправді в тексті декларації слова «Донбас», «Крим» і «Росія» відсутні.
На прес-конференції за підсумками саміту президент Європейської Ради Дональд Туск постарався це компенсувати. Він згадав про загибель на Донбасі п'яти українських військових, яка трапилася якраз напередодні зустрічі, а також заявив про засудження Євросоюзом російської агресії і про те, що ЄС ніколи не визнає анексію Криму.
Ще один суперечливий для України пункт фінальної декларації саміту була пролобійована Угорщиною - і є наслідком конфлікту навколо мовного пункту українського закону про освіту. У ньому міститься заклик «поважати вже існуючі права національних меншин» і брати до уваги рекомендації Ради Європи при реформуванні законодавства.
Саме Угорщина жорстко виступила проти нового українського закону про освіту і навіть пригрозила заблокувати європейську інтеграцію України, разом з нею на саміті це питання підняла і Румунія.
Президент країни Клаус Йоханніса розповів Громадському, що ця тема стала головною в його переговорах з Петром Порошенко. За словами румунського президента, Порошенко пообіцяв, що Україна виконає побажання Венеціанської комісії щодо закону, які повинні пройти найближчим часом. «Я попросив президента Порошенко, і він погодився з тим, що будь-які подальші зміни в цей закон будуть внесені тільки після двосторонніх консультацій з румунською владою і представниками румунської меншини в Україні», - сказав Йоханніса.
Підсумкова декларація саміту - це «найнижчий спільний знаменник», компроміс, на який погодилися всі учасники. Цього не приховують лідери ЄС. «Знаю, що в Україні було багато суперечок, - говорить Катаріна Матернова, заступник керівника Генерального директорату Єврокомісії з питань європейської політики сусідства і переговорів про вступ. - Це декларація для багатостороннього формату, 28 + 6, тобто в ній містяться тільки базові речі. Глибина двосторонніх відносин з Україною в ній не відображена ».
Дві швидкості Східного партнерства
Основний результат і найважливіший пункт підсумкової декларації саміту Східного партнерства - підтримка європейських прагнень і європейського вибору країн-учасниць. Втім, про перспективу членства в ЄС не йдеться, що викликає невдоволення тих країн, які цього хочуть. У Грузії, України і Молдови вже є безвізовий режим і Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Вони хотіли б поглиблення співпраці. Це відрізняє їх від іншої групи країн Східного партнерства - Вірменії, Азербайджану та Білорусі, чиї амбіції набагато менше. Угода, яку підписала на саміті Вірменія - про всебічну співпрацю з ЄС - набагато скромніше, ніж угода про асоціацію, яка Єреван відмовився підписувати в 2013-му під тиском Росії.
Усередині Євросоюзу все частіше говорять про «Європі двох швидкостей» - Західної і Східної, яка реформується повільніше і де демократія знову опиняється під загрозою. Подібне можна сказати і про Східне партнерство: там поглиблюється прірва між Україною, Грузією і Молдовою - з одного боку, і Вірменією, Азербайджаном і Білоруссю - з іншого.
У різних кімнатах
Президент Молдови Ігор Додон заявив про розчарування підсумками саміту. У заяві на сайті президента написано: «Розчарування європейців Кишиневом давно стало хронічним, а шанси Молдови на вступ до ЄС в найближчі десятиліття практично дорівнюють нулю». Він не забув можливості дорікнути проєвропейські партії в тому, що вони використовували риторику про вступ до ЄС для корупційних дій і руйнування відносин з Росією.
«Я не думаю, що є сенс для всіх шістьох держав бути разом в цьому форматі. Східне партнерство має бути розділене на дві частини, в індивідуальному порядку, - вважає кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк, який працює в Брюсселі вже більше 10 років. - Ніколи не чув ні від кого конкретних причин, чому ми умовно повинні тримати Азербайджан і Україну «в одній кімнаті». Що у них спільного? Спільне в них тільки те, що вони обидві були радянськими республіками до 1991 року ». На думку журналіста, є сенс замінити зустрічі Східного партнерства на саміти асоційованих країн-партнерів - України, Грузії і Молдови - з метою отримання ними в майбутньому повноцінного статусу члена Європейського союзу.
Про необхідність реформувати Східне партнерство свідчить і недавня резолюція Європарламенту - в ній міститься заклик відкрити Україні, Грузії і Молдові можливість приєднатися до митного, енергетичного і цифровому союзу з ЄС і навіть до Шенгенської зони. Про цю ініціативу під назвою «Східне партнерство плюс» у фінальній декларації брюссельського саміту - ні слова.
Втім, про те, що Євросоюз погодився вивчити можливість такого зближення з країнами-чемпіонами Східного партнерства, після саміту заявили і президент України Петро Порошенко, і президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Цілком можливо, що наступний саміт за два роки відбудеться вже в зовсім іншому форматі.
Читайте також цей матеріал українською мовою
Таким чином ми посилаємо меседж європейським чиновникам: що ви, хлопці, робите?Що у них спільного?
<
