Вибір тієї чи іншої організаційної структури залежить від цілого ряду чинників. Найбільш значущими є такі чинники (рис.):
- розмір і ступінь різноманітності діяльності, властиві організації;
- географічне розміщення організації;
- технологія;
- ставлення до організації з боку керівників і співробітників організації;
- динамізм зовнішнього середовища;
- стратегія, реалізована організацією.
Організаційна структура повинна відповідати розміру організації і не бути більш складною, ніж це необхідно. Зазвичай вплив розміру організації на її організаційну структуру проявляється у вигляді збільшення числа рівнів ієрархії управління організацією. Якщо організація маленька і керівник може один керувати діяльністю співробітників, то застосовується елементарна організаційна структура. Якщо ж кількість співробітників збільшується настільки, що ними вже важко управляти одному керівнику, або виникають окремі спеціалізовані види діяльності, то в організації з'являється проміжний рівень в управлінні і починає застосовуватися функціональна структура.
Подальше зростання організації може викликати виникнення нових рівнів в управлінській ієрархії. В результаті можуть бути застосовані такі організаційні структури, як дивизиональная або ж структура, що відображає створення стратегічних одиниць бізнесу. Виникнення в організації комплексних проектів призводить до того, що починає застосовуватися матрична структура.
Географічне розміщення організації в разі, якщо регіони досить ізольовані, призводить до делегування регіональним підрозділам певних прав у прийнятті рішень і, відповідно, до появи в організаційній структурі регіональних підрозділів. Якщо права не дуже великі, то збільшується число осередків у функціональній структурі. Якщо ж територіальний підрозділ наділяється статусом відносної самостійності, то відбувається перехід до дивізіональної структурі.
Вплив технології на організаційну структуру проявляється в наступному. По-перше, оргструктура прив'язана до тієї технології, яка використовується в організації. Число структурних одиниць і їх взаємне розташування сильно залежать від того, яка технологія використовується в організації. По-друге, організаційна структура повинна бути побудована таким чином, щоб вона дозволяла проводити технологічне оновлення. Зокрема, організаційна структура повинна сприяти виникненню і поширенню ідей технологічного розвитку та проведення процесів технологічного оновлення.
Організаційна структура в значній мірі залежить від того, як до її вибору відносяться менеджери, який тип структури вони вважають за краще і наскільки вони готові йти на введення нетрадиційних форм побудови організації. Часто менеджери схильні до вибору традиційної, функціональної форми організаційної структури, так як вона їм більш ясна і звична. Також на те, яка організаційна структура формується в організації, впливають розташування і ставлення до роботи, які характерні для працівників організації. Висококваліфіковані працівники, а також працівники, праця яких має творчу спрямованість, воліють структури, що дають їм більше свободи і самостійності. Працівники ж, виконують рутинні операції, більш орієнтовані на прості і традиційні організаційні структури.
Динамізм зовнішнього середовища є дуже сильним фактором, що визначає вибір організаційної структури. Якщо зовнішнє середовище стабільна, в ній спостерігаються незначні зміни, то організація може з успіхом застосовувати механістичні організаційні структури, що володіють малою гнучкістю і вимагають великих зусиль для їх зміни. У тому ж випадку, якщо зовнішнє середовище дуже динамічне, структура повинна бути органічною, гнучкою і здатною швидко реагувати на зовнішні зміни. Зокрема, така структура повинна припускати високий рівень децентралізації, наявність у структурних підрозділів великих прав у прийнятті рішень.
Стратегія виявляє помітний вплив на вибір організаційної структури. Зовсім не обов'язково міняти структуру кожного разу, коли організація переходить до реалізації нової стратегії. Однак зовсім обов'язково встановити те, наскільки існуюча організаційна структура відповідає стратегії, а вже потім, якщо це необхідно, провести відповідні зміни.
У практиці бізнесу
Створена в 1991 році як фірма, що здійснює збут комп'ютерної продукції, компанія "Стиплер" за два роки зуміла домогтися істотних успіхів. У 1993 р її річний оборот склав майже 40 млн дол., Перевищивши в три рази річний оборот за 1992 р Зростання фірми здійснювався не тільки за рахунок збільшення обсягу продажів комп'ютерної периферії, а й за рахунок розширеного асортименту продаваної нею високотехнологічної продукції та послуг клієнтам додаткових послуг. Фірма отримала статус дистриб'ютора продукції таких світових лідерів у виробництві комп'ютерної техніки, як Аі Бі Ем, Епсон і Хьюлет-Паккард (Hewlett-Packard). Крім цього фірма "Стиплер" вийшла на провідні позиції в реалізації ігрових приставок. Фірма також стала займатися розробкою програмного забезпечення, наданням комплексних послуг банкам і промисловим підприємствам в області автоматизації їх діяльності.
Істотне розширення асортименту товарів і послуг, пропонованих клієнтам, значне зростання торговельної мережі породили ряд проблем, які стали створювати труднощі в роботі фірми. Так як за законом фірма повинна була мати один розрахунковий рахунок, то стали виникати тертя з приводу розподілу між підрозділами спільно зароблених коштів. Єдиний бюджет породжує бажання у підрозділів фірми отримувати з нього частки, що не пропорційні їхньому внеску. З ростом напрямків діяльності фірми і відповідно зі збільшенням числа її підрозділів виникли труднощі в оперативному управлінні компанією.
Нарікання з боку дилерів викликав і той факт, що, з одного боку, фірма "Стиплер", будучи оптовим дилером компанії "Хьюлетт-Паккард", продавала їх комп'ютери за оптовою ціною, з іншого боку, створювала їм конкуренцію, продаючи ці ж комп'ютери в своєї роздрібної мережі. В результаті цих та ряду інших причин, наприклад необхідність пошуку нових джерел фінансування, засновники фірми "Стиплер" прийшли до ідеї про проведення структурної перебудови,
Розробка питань структурної перебудови почалася влітку 1993 року, і на початку 1994 р з фірми виділилися роздрібна мережа з продажу техніки і програмного забезпечення і роздрібна мережа з продажу ігрових приставок "Денді".
Роздрібна мережа з продажу техніки і програмного забезпечення перетворилася в самостійну компанію "Лампорт". До неї увійшли дилер з продажу обладнання фірми "Хьюлетт-Паккард", відділ продажу комп'ютерів тайванської фірми "Асер", відділ з продажу копіювальних машин фірми "Ксерокс", відділ з продажу фотообладнання і копіювальної техніки фірми "Кодак", "Стиплер Графік Груп" і "Стиплер Софт", який розробляє програмне забезпечення. Фірма "Лампорт" взяла на себе всі зобов'язання, які раніше були взяті компанією "Стиплер", зокрема, зобов'язання по гарантійному обслуговуванню. У свою чергу ділові партнери компанії "Стиплер" визнали фірму "Лампорт" і погодилися переоформити на неї дистриб'юторські угоди.
Ігрові приставки, які реалізує на російському ринку фірма "Стиплер" під назвою "Денді", що є що належить фірмі торговою маркою, досить швидко перетворилися в один з її важливих бізнесів. Агресивна рекламна політика фірми призвела до того, що попит на виготовлені на Тайвані приставки перевищив наприкінці 1993 р реалізаційні можливості фірми, в результаті чого фірма навіть мала тимчасово припинити рекламну кампанію. Однак на початку виходу на ринок фірмі довелося зіткнутися з такими проблемами, які зажадали від неї проведення спеціальний маркетингової програми. Спочатку в результаті реклами виник ефект, який важко було передбачити. Так як на російському ринку не було такого продукту, як ігрова приставка, то в свідомості покупців назву "Денді" стало ідентифікуватися ні з конкретною маркою приставки, а з ігровою приставкою взагалі. В цей час в Росію човниками стало завозитися з Китаю багато ігрових приставок, і проводиться фірмою Стиплер реклама сприяла швидше просуванню на російський ринок ігрових приставок взагалі, ніж продаваної ними приставки "Денді". Однак поступово в силу того, що продаж приставки "Денді" на відміну від продажу китайських приставок супроводжувалася системою гарантій та сервісного обслуговування, а також в силу того, що фірма "Стиплер" почала проводити активну політику по створенню регіональної дилерської мережі з продажу ігрових приставок " денді ", попит на ці приставки почав різко зростати. В результаті цього обсяг продажів до кінця 1993 р виріс більш ніж в 10 разів у порівнянні з попереднім роком. Дилерська мережа включала понад 350 фірм, розташованих у всіх країнах СНД. У 1994 р роздрібна мережа з продажу ігрових приставок "Денді" стала самостійною структурою,
O. Bіxaнcкій
Стратегічне управління...
<
