Миколаївцям роз'яснюють, як протидіяти колекторам
Одним з наслідків світової фінансової кризи в 2008 році для нашої країни було закінчення Кредитного буму, за час якого люди масово брали в борг, в тому числі і так звані «швидкі кредити». Подальші роки під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів виявилися не легше в економічному плані і багато громадян втратили контролю над своїми фінансами. Залишившись без заробітної плати або інших доходів, люди втратили можливості вчасно повертати кредити. Заборгованість населення перед банками виросла до десятків мільярдів гривень і перед фінансовими установами гостро стало питання повернення боргу. Саме за цих обставин з'явився новий вид бізнесу - так звана «колекторська діяльність».
Кредитор, в активах якого значаться проблемні заборгованості, як правило передає права вимоги по кільком сотням, а то і тисяч проблемних договорів підписанням одного важливого завдання - договору факторингу. Колектори, отримавши таким чином права і реєстраційні дані клієнтів / боржників, розгортають цілий комплекс заходів, спрямованих на примушування боржників до виплати заборгованостей за такими договорами, причому суми вимог в рази вище фактичної вартості такої заборгованості.
Слід зазначити, що дії багатьох таких колекторів протизаконні і з ними можна і, навіть, потрібно боротися. Природно набагато краще спробувати вирішити проблему на початковій стадії і перше, що необхідно зробити при виникненні фінансових труднощів - це звернутися до менеджера вашого банку з проханням укласти додаткову угоду по своєму кредиту в плані часової відстрочки платежу - пролонгації. Це можливо за умови, що позичальник не має заборгованості за нарахованими відсотками. Якщо цей момент упущений і сума боргу є "непідйомною", також є сенс звернутися в банк, але вже з пропозицією реструктуризації заборгованості. Це дасть можливість перерахувати суму боргу і встановити новий графік платежів.
Якщо ж людина вже став жертвою пильної уваги колекторів і зіткнувся зі свавіллям з боку таких компаній, найкращим варіантом буде звернутися до компетентного юриста по допомогу. Це допоможе професійно проаналізувати ситуацію і, з огляду на всі обставини справи, грамотно скласти план дій, який захистить права позичальника. Адже громадяни у своїй більшості майже не мають уявлення про власні права та механізми їх реалізації, а не знаючи діючих норм законодавства досить складно протистояти професійним "збирачам боргів".
Численні дзвінки боржнику - це одна з методик, якої досить часто користуються колектори. Для цього зазвичай вибирається час, коли людина найбільш психологічно вразливий, іноді це можуть бути дзвінки серед ночі. Часто має місце тиск на близьких, поширення негативної інформації за місцем навчання або роботи з метою створення важкої атмосфери навколо боржника. Всі ці дії є незаконними. У Кримінальному Кодексі України ст.189 передбачається відповідальність за вимогу передачі чужого майна, або права на майно, або вчинення інших дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами.
Обмеження прав, свобод чи законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, яке перебуває в їх віданні чи під охороною, а також розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, також не допускається. Стаття 355 КК України передбачає відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань - точніше, за вимогу виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства або знищення майна.
Слід пам'ятати, що будь-який кредит - це цивільно-правові відносини, їх рішення лежить в цивільному правовому полі і за невиконання зобов'язань перед кредитором кримінальної відповідальності не передбачено. Звернемо увагу, що в 9 випадках з 10 співробітники банків і колекторських компаній лякають боржників притягненням до кримінальної відповідальності за ст.190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання. Тут потрібно знати, що відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 р «Про судову практику у справах про злочини проти власності» отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише в тому випадку, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, не виконуючи зобов'язання.
Отже, в разі вчинення позичальником принаймні часткового повернення коштів за кредитним договором, а також при відсутності доказів про намір позичальника не виконувати свої зобов'язання ще в момент отримання кредиту, а також при відсутності інших складів злочинів (підробка документів і т. П.) підстави для притягнення до кримінальної відповідальності відсутні.
Дуже часто маємо приклади незаконного поширення конфіденційної, а іноді і принижує гідність інформації за місцем проживання клієнта, його близьких, місця роботи. При цьому необхідною передумовою здійснення впливу на близьких, друзів і колег є наявність інформації про цих осіб, їхні телефони, адреси місце проживання і роботи. Однак, згідно з частиною 6 cт. 23 Закону України "Про інформацію", інформація про особу охороняється законом, а статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. А отже, збирання, зберігання, використання та поширення особистої інформації про особу без її згоди є прямим порушенням чинного законодавства. Це тягне за собою кримінальну відповідальність. Підстава - стаття 182 КК України (Порушення недоторканності приватного життя).
Крім того, фінансові установи також несуть відповідальність і за порушення прав споживачів у сфері захисту персональних даних згідно із законом за ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Іноді, не отримавши бажаного результату, колектори відвідують боржника за місцем проживання. З практичних міркувань роблять це найчастіше вранці або ввечері. Зазвичай довго і нав'язливо ведуть роз'яснення, часто вельми агресивні, а також люблять ходити по сусідах, родичам, роботодавцям, поливаючи брудом боржника. У подібних випадках найбільш мудрим рішенням буде не вести ніякого діалогу з такими особами і звернеться в прокуратуру, порадивши "гостям" звертатися до суду.
Колекторські компанії здебільшого не зацікавлені у зверненні до судової системи, оскільки через складність і тривалість судових розглядів вони не досягнуть швидкого й ефективного результату. Тут слід пам'ятати, що колекторів найбільше цікавлять ті категорії боргів, в яких боржники виявляються полохливими, неосвіченими і довірливими. Будь-яка загроза з боку колекторських компанії з продажу вашого житла з метою закрити кредит, не має під собою правового підґрунтя.
Винятком може бути лише заставний кредит. Отже, навіть вигравши справу максимум зможуть отримувати не болем, ніж 30 відсотків від заробітної плати боржника. На заяви колекторів, що сума боргу щомиті кастет, також не варто реагувати зі страхом. Законом передбачені правові підстави для можливості зменшення судом розміру збитків та неустойки. Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також при наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на судову практику представляється можливим зменшення розміру неустойки до 50% суми основної заборгованості. Є і друге правова підстава. Згідно ч.2 ст.616 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. Прикладом може служити випадок, коли позивач нараховував пеню три роки поспіль і тільки після цього в кінці строку позовної давності звернувся з позовом до суду. Дана обставина дає всі підстави вважати, що позивач (кредитор) сприяв збільшенню розміру неустойки і не вжив заходів щодо їх зменшення.
Слід пам'ятати, що загальний строк позовної давності по кредиту обмежений трьома роками (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України). Якщо все ж банк подав до суду після закінчення трьох років для стягнення заборгованості, є сенс заявити клопотання про застосування наслідків закінчення строків позовної давності по кредиту. Як правило суд самостійно не буде обчислювати строки, і може прийняти їх до відома лише за заявою клопотання однієї зі сторін.
Для надання якісної юридичної допомоги Ви можете звернутися у Другій миколаївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який розташований по вул. Космонавтів, 61, тел. 44-54-60.
Також існує єдиний номер телефону гарячої лінії: 0-800-21-31-03.
Юлія Болгак,
інтегратор Другого миколаївського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги
<
